Допомога вступникам ЗВО 2021

ОП Економічна кібернетика (спеціальність 051 Економіка) - найкращий вибір випускників 2021 закладів середньої освіти

Дану статтю написано з метою зорієнтувати сьогоднішніх старшокласників і завтрашніх абітурієнтів у виборі кращої професії (спеціальності) та університету (закладу вищої освіти, ЗВО), в якому можна набути потрібних знань і умінь. Одразу рекомендуємо звернути увагу на універсальну освітню програму «Економічна кібернетика», яка просто таки приречена стати оптимальним вибором! Чому? Читайте далі — там є ілюстрована відповідь на це питання!

Цифрові технології змінюють сучасний світ

Сьогодні ні для кого не є таємницею той факт, що розвиток інформаційних технологій (IT) спричиняє дедалі рішучіший вплив на світову економіку. Експерти зі світовими іменами американський академік, професор Стенфордського університету Эрік Брінолфссон (Erik Brynjolfsson), професор Каліфорнійського університету в Берклі Емі Накамура (Emi Nakamura), старший економіст Міжнародного валютного фонду Брент Моултон (Brent Moulton) та багато інших визнають складність точної оцінки цифрової економіки, яка характеризується надто динамічними змінами товарів та послуг. Разом із тим, вартість цього сектору світової економіки дослідникам все ж вдалось підрахувати.

Як зазначено у звіті Міжнародного валютного фонду «The Future of Jobs Report 2020» («Про майбутнє робочих місць» за 2020 рік): «Цифрова економіка у цілому коштує 11,5 трлн. дол. США, що еквівалентно 15,5 відсоткам світового ВВП. За останні 15 років вона зростає у два з половиною рази швидше, ніж світовий ВВП».

На ілюстрації ліворуч представлено прогноз експертів МВФ щодо зміни частки цифрової економіки у світовій. Прогноз здійснено до 2025 року – на момент випуску бакалаврів, які закінчать 4-річне навчання в університетах.

Спитаєте, заради чого ми завели розмову про глобальний зсув, який відбувається зі структурою світової економіки? Тому що він безпосередньо впливає на ринок праці. Внаслідок трансформацій одні професії втрачають актуальність, а їм на зміну приходять інші. Тому, як на нашу думку, обираючи спеціальність (спеціалізацію) та заклад вищої освіти, доцільно враховувати один надзвичайно важливий момент.

Що варто врахувати, вирішуючи питання, куди піти вчитися

У згаданому вище звіті відображено робочі місця та навички найближчого майбутнього, спираючись на:

  • темпи змін, що відбуваються у світі;
  • особливості, пов’язані з пандемією COVID-19;
  • історію економічних циклів;
  • очікувані перспективи від запровадження новітніх технологій.

Приймаючи доленосне для себе рішення стосовно вступу до вищого навчального закладу задля здобуття певної професії, випускники середніх шкіл, гімназій, професійних ліцеїв та прирівняних до них освітніх закладів мають зважити на те, що у найближчі п‘ять-сім років потреба у частині популярних сьогодні професій просто відпаде. Тому вже сьогодні доцільно вибрати таку спеціальність (зараз прийнято говорити «освітню програму», скорочено ОП), яка:

  • залишиться актуальною і витребуваною на ринку праці після випуску з універу;
  • дозволить з найменшими зусиллями і — бажано! — без перенавчання змінити вид професійної діяльності.

Економічна кібернетика — націлена на майбутнє універсальна ОП

Як свідчить досвід, освітня програма «економічна кібернетика» (спеціальність 051 Економіка) — найкраще рішення для здійснення вибору. Вона знаходиться на межі кількох фундаментальних наук — економіки, математичного моделювання, системного аналізу, інформатики і теорії оптимального управління. Завдяки цьому ЕК дозволяє бакалаврам і магістрам опанувати не однією, а цілим пулом престижних професій (наведемо їхні міжнародні та вітчизняні назви):

  1. Data analyst and scientists (аналітик і дослідник даних);
  2. Big data specialist (спеціаліст з обробки великих обсягів даних);
  3. Digital marketing and strategy specialist (спеціаліст з цифрового маркетингу і стратегій);
  4. Process automation specialist (фахівець з автоматизації процесів);
  5. Business development professionals (фахівці з розвитку бізнесу);
  6. Digital transformation specialist (фахівець з цифрових трансформацій)
  7. Snformation security analyst (аналітик з питань інформаційної безпеки)
  8. Software and applications developers (розробники програмного забезпечення та додатків);
  9. Internet of things specialist (веб-розробник);
  10. Project manager (керівник проектів);
  11. Database and network professionals (адміністратори баз даних та комп’ютерних мереж);
  12. Strategic advisors (радник зі стратегічного планування);
  13. Management and organization analyst (аналітик з управління та організації);
  14. FinTech engineers (інженери FinTech — фінансових технологій);
  15. Organizational development specialist (фахівець з організаційного розвитку);
  16. Risk management specialist (фахівець з управління ризиками).

Перспективні професії і такі, що на думку МВФ втрачають попит

Тепер буде доречним знову повернутися до звіту Міжнародного валютного фонду «Про майбутнє робочих місць». І зробимо ми це не просто так, а із скріншотом однієї цікавої таблички.

Як бачимо, експерти МВФ відобразили на ілюстрації стовпчик «Increasing demand» (зростаючий попит) та «Decreasing demand» (спадання попиту). Навіть неозброєним оком можна побачити, що у наведеному переліку професій, за якими — майбутнє, шістнадцять з двадцяти готують за освітньою програмою Економічна кібернетика!

Які професії найближчим часом втратять попит

Експерти міжнародного валютного фонду до спеціальностей, які у найближчій перспективі внаслідок розвитку інформаційних технологій, імовірно, стануть непотрібними, віднесли:

  • Data entry clercs (канцелярські працівники);
  • Administrative and executive secretaries (адміністративні та виконавчі секретарі);
  • Accounting, bookkeeping, and payroll clerks (бухгалтери, бухгалтерія та службовці оплати праці);
  • Accountants and auditors (бухгалтери та аудитори);
  • Assembly and factory workers (складальні та заводські робітники);
  • Business services and administration managers (керівники ділових служб/відділів кадрів та адміністрації);
  • Client informations and customer services workers (маркетологи);
  • General and operations managers (менеджери);
  • Mechanics and mashinery repairers (ремонтники);
  • Material-recording and stock-keeping clercs (реєстратори матеріалів та ведення запасів — логісти);
  • Financial analysts (фінансові аналітики);
  • Postal services clerks (клерки поштових служб);
  • Sales rep, wholesale and manufacturing, technical and scientific products (торговий представник з оптового продажу виробничої, технічної та наукової продукції);
  • Relationship managers (менеджери відносин);
  • Bank tellers and related clerks (банківські працівники);
  • Door-to-door sales, news, and street vendors (продавці «від дверей до дверей», газетярі та вуличні продавці);
  • Electronics and telecoms installers and repairers (монтажники електроніки і комунікацій);
  • Human resources specialists (фахівці з управління персоналом);
  • Training and development specialists (спеціалісти з перепідготовки кадрів);
  • Constructions laborers (окремі професії будівельників).

Який обрати університет

Відповідаючи  на це питання зауважимо, що зрушення, які сьогодні відбуваються у вищій освіті, а також акредитаційні вимоги до професорсько-викладацького складу і матеріально-технічної бази університетів зробили приблизно однаковими і їхні можливості щодо гідної підготовки бакалаврів і магістрів. Звичайно, столичні заклади вищої освіти продовжують привертати увагу старшокласників своєю історією, традиціями. науковими досягненнями і брендами в освітній сфері тощо. Але практика показує, що, обираючи вищий навчальний заклад, сьогодні доцільніше зважати на більш утилітарні речі, тобто на:

  • вірогідність потрапити на бюджетну форму отримання вищої освіти;
  • вартість навчання;
  • побутові і санітарні умови у гуртожитку;
  • можливість навчатися, одночасно здобуваючи освіту за кордоном (наприклад, дистанційно чи за програмами обміну студентів);
  • можливість суміщати навчання на старших курсах з роботою за фахом;
  • можливість зекономити на навчанні на бакалавраті задля вступу в магістратуру до іменитого ЗВО;
  • безпечність і комфортність проживання у місті, де розташований обраний ВУЗ тощо.

А з власного досвіду додамо, що найбільшу роль в успішності здобуття вищої освіти за обраною спеціальністю (професією) відіграє не стільки навчальний заклад, скільки бажання самого студента навчатися, самоудосконалюватися, працювати над собою.

У сенсі викладеного Хмельницький національний університет для мешканців подільського краю вважається нам розумною альтернативою брендовим українським вишам. На користь цього свідчать те, що наше місто — одне з найбезпечніших в Україні, а за результатами 2020 року ще й найкомфортніше.

Гуртожитки, в якому проживають студенти ХНУ, є одними з найкращих і найспокійніших в країні. Рівень професорсько-викладацького складу дозволяє успішно конкурувати випускникам Хмельницького університету не тільки на вітчизняному, а й на європейському ринку праці. Підтвердженням тому — випускники-кібернетики, які влаштувалися працювати за фахом (!) у Данії, Польщі, Німеччині. А якщо врахувати близькість до домівки і транспортне сполучення з районами, то ХНУ стає кращим рішенням під час вибору навчального закладу.

Висновки

Як видно з аналізу експертного звіту Міжнародного валютного фонду, внаслідок комп’ютеризації і автоматизації виробництва, управління та суспільного життя, істотних змін зазнає і ринок праці. Тому вже в осяжному майбутньому потреба у цілому ряді професій відпадатиме. Серед таких — управляння персоналом, облік і аудит, окремі види менеджменту тощо. Разом із тим, на підйомі виявляться спеціальності, пов’язані із застосуванням інформаційних технологій, у тому числі — в економіці.

Чи не єдиною освітньою програмою, за якою готують 16 з 20-ти зазначених експертами МВФ професій, що користуватимуться підвищеним попитом, є економічна кібернетика! Ми щиро сподіваємось, що серйозні й думаючі абітурієнти — коли мова зайде про вибір спеціальності (освітньої програми, професії) — обов’язково зважать на цей надважливий момент.

У роботі використано інформаційні і ілюстративні матеріали з наступних інтернет-ресурсів:

 

Ліцензія Creative Commons
Матеріал ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons. Зазначення Авторства – 4.0 Міжнародна.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *