Роль роботів у спровокованій коронавірусом кризі або три уроки для майбутніх катастроф

Теми: робототехніка, застосування роботів, коронавірус, covid-19, пандемія

Циліндричний робот котиться до лікувального кабінету. Завдяки йому медичні працівники можуть дистанційно знімати показники температури тіла, вимірювати артеріальний тиск та насичення киснем у пацієнтів, підключених до апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ). Інший робот, схожий на пару великих люмінесцентних ліхтарів, що обертаються навколо вертикальної осі, подорожує лікарнею, дезінфікуючи усе на своєму шляху ультрафіолетовими випромінюванням.

Тим часом ще один андроїдоподібний робот приносить їжу людям, які перебувають на карантині у 16-поверховому готелі. На вулиці безпілотні квадрокоптери доставляють зразки до лабораторії та стежать за правильним дотриманням карантинних обмежень тими, хто знаходиться на самоізоляції.

І це лише — лише декілька з двох десятків способів функіонування, в яких використовуються роботи під час пандемії COVID-19. А сфери їх застосування дедалі ширшають, сягаючи від охорони здоров’я в лікарнях і поза ними, автоматизованого тестування, підтримки громадської безпеки та суспільних робіт, і до задоволення щоденних потреб медпрацівників, пацієнтів, громадян, які знаходяться на карантині.

Застосування цих електронно-механічних помічників дозволяє дійти певних висновків, які — цілком можливо! — стануть у пригоді в майбутньому. Фактично це — ті ж самі уроки, які були отримані за попередніх катастроф, але швидко забуті через брак фінансування та згасання інтересу суспільства. Як з’ясувалось, найкращими під час застосування при катастрофах виявляються роботи, які на момент трагедій (подій) вже існували у відповідних секторах охорони здоров’я та громадської безпеки.

Науково-дослідні лабораторії та стартапи створюють нових роботів. Так з’явився на світ той, що його було розроблено для допомоги медпрацівникам — щоб медичні працівники могли віддалено брати проби крові та робити мазки з рота. Припускаємо, що у подальшому ці прототипи навряд чи зміняться. Хіба що удосконалюватимуться. Але роботи, які сьогодні знаходяться на стадії розробки, можуть змінитися самі і суттєво вплинути на результати подолання наслідків катастроф у майбутньому. За тієї умови, звичайно, якщо імпульс досліджень робототехніки триватиме.

Роботи і роботизовані пристрої у світі

Даний матеріал підготовлено на базі статті в інтернеті, яку написали науковці Техаського університету A&M:

  • Робін Рейтон Мерфі — професор комп’ютерних наук та інженерії, Віце-президент Центру пошукових та рятувальних робіт за допомогою роботів (nfp) Техаського університету A&M;
  • Джастін Адамс — президент Центру пошукових та рятувальних робіт / науковий співробітник Центру політики стихійних лих, Державний університет штату Флорида;
  • Вігнеш Бабу Манджунат Гандуді — асистент, випускник Техаського університету A&M.

Ці фахівці — як робототехніки з Техаського університету A&M та Центру пошуку і порятунку з роботами — розглянули понад 120 повідомлень з преси і соціальних медіа з Китаю, США та 19 інших країн про використання роботів під час пандемії COVID-19. Ними констатовано факт того, що наземні та повітряні роботи відіграють помітну роль майже в усіх аспектах управління кризою.

У лікарнях лікарі та медсестричлени їх сімей та навіть приймальні використовують роботів для взаємодії в режимі реального часу з пацієнтами на безпечній відстані. Спеціалізовані роботи дезінфікують кімнати і доставляють їжу або рецепти, виконують непомітні додаткові функції, що можуть викликати перенапруження пацієнтів. Мобільні роботи транспортують інфекційні зразки до лабораторій для тестування, тощо.

Поза межами лікарень для виконання громадських робіт та управління громадською безпекою роботи залучаються для обприскування дезінфікуючими засобами громадських приміщень. Безпілотники роблять теплові знімки і надають їх медпрацівникам, щоб ті могли ідентифікувати заражених громадян та застосувати карантин і обмеження соціального дистанціювання . Роботи можуть навіть проштовхуватися крізь натовп, транслюючи повідомлення громадських служб про коронавірусну інфекцію і необхідність дотримання соціальної дистанції.

На роботі та вдома роботи допомагають найдивовижнішими способами. Ріелтери проводять телевізійні демонстрації, щоб показати зовнішній вигляд і властивості з безпеки їх власного будинку. Робітники, які будували нову лікарню в Китаї, змогли працювати протягом ночі, оскільки безпілотники проводили освітлення у потрібних місцях. В Японії студенти використовували роботів, щоб ходити по сцені на випускному, а на Кіпрі людина використовувала дрон, щоб вигулювати власного собаку, не порушуючи обмежень перебування вдома.

Допомагати працівникам, не замінюючи їх

Катастрофи різняться між собою. Однакових немає. Але досвід використання роботів для вирішення проблем пандемії COVID-19 дає можливість нарешті засвоїти три уроки, зафіксовані за останні 20 років. Перший — це те, що під час катастрофи роботи не здатні замінити людей. Вони або виконують завдання, які людина не могла виконати, або роблять їх безпечно, або беруть на себе задачі, які вивільняють залучених фахівців, щоб ті могли впоратися зі збільшеним навантаженням.

Більшість роботів, які використовуються в лікарнях, що лікують пацієнтів із COVID-19, не замінили медичних працівників. Ці роботи є телекерованими. Вони дозволяють медичним працівникам віддалено застосовувати свої знання та допомогу хворим і ізольованим пацієнтам.

Невелика кількість роботів є автономними. Наприклад, популярні роботи з дезактивації ультрафіолетовим випромінюванням, роботи-візки для їжі та доставки рецептів. Звіти свідчать: інтелектуальні помічники не витісняють працівників. Натомість роботи допомагають наявному персоналу лікарні впоратися з напливом інфекційних пацієнтів. Роботи з дезактивації дезінфікують краще і швидше, ніж люди і чистячі засоби. Візки економлять час доставки, який інакше витрачали б медсестри та санітари.

Не для протоколу

Другий урок — роботи, які використовуються під час надзвичайних ситуацій (НС), зазвичай вже знайшли застосування до власне настання катастрофи. Технологи часто кидаються щось винаходити та удосконалювати під час НС. Але з досвіду ті, хто виступають ліквідаторами наслідків — медичний персонал та пошуково-рятувальні групи — занадто зайняті, працюють в умовах перманентного стресу, тому не бажають або просто не мають сил, часу і можливостей щоб за таких обставин опановувати щось нове і незнайоме. Зазвичай їм просто ніколи вивчати нові завдання та процедури.

Набагато простіше і звичніше застосовувати знайомі знаряддя і технології, які вже пройшли апробацію й довели свою дієвість. Наприклад, роботи з дезактивації вже використовувались у багатьох місцях для запобігання зараженню. Іноді доречно адаптувати до нових застосувань існуючих роботів. Наприклад, сільськогосподарські безпілотники, які призначені для обприскування пестицидів на відкритих полях, легко пристосовуються для обприскування дезінфікуючих засобів у переповнених міських ландшафтах Китаю та Індії.

Третій урок випливає з другого. Переобладнання існуючих роботів, як правило, більш ефективна, ніж створення спеціалізованих прототипів. Побудова нового спеціалізованого робота для завдання займає роки. Уявіть собі, що вам потрібно створити новий вид авто, що називається з нуля. Навіть якби таку машину можна було швидко спроектувати і виготовити, то спочатку було б виготовлено лише декілька дослідних зразків. Напевне першим автомобілям бракуватиме надійності, простоти використання та безпеки, які досягаються на етапі випробувальної експлуатації протягом місяців чи років, з урахуванням відгуків тих, хто їх експлуатуватиме та (або) випробовувати.

Крім того, більш швидким і масштабованим підходом виявляється модифікація існуючих легкових авто або вантажних автомобілів. Ось так і налаштовуються роботи для боротьби із коронавірусною інфекцією COVID-19. Наприклад, сьогодні вже почали використовуватись теплові камери на роботах та безпілотниках, які набули поширення у більшості великих міст до пандемії. І робиться це з метою виявлення заражених громадян, які мають високу температуру тіла. Поки фахівці дискутують відносно ефективності тепловізуалізації робототехніка дозволяє успішно знаходити підозрілих на коронавірус. Тут головну роль відіграло те, що існуючі роботи з громадської безпеки могли бути швидко модернізованими для вирішення завдань охорони здоров’я.

Не варто запасатися роботами наперед

Широке використання роботів для подолання COVID-19 є яскравим свідченням того, що система охорони здоров’я (СОЗ) потребує більше електронно-механічних помічників. Нарівні із роботами, СОЗ’у потрібно більше звичайних медичних предметів і пристроїів, таких як засоби індивідуального захисту та ШВЛ. Але хоча створення сховищ для зберігання лікарняних запасів має сенс, спеціальне утворення кешу спеціалізованих роботів для використання в майбутніх НС навряд чи можна назвати доцільним.

Це напряму стосується атомної енергетики. Наприклад, на японській АЕС у Фукусімі у відповідності до прийнятої у Країні сонця, що сходить, концепції пілготовки до катастроф був створений достатній запас роботів. Але він виявився неефективним під час ядерної аварії на Фукусіма Даїчі. Роботизовані пристрої, які зберігалися Японською агенцією з атомної енергії для надзвичайних ситуацій, застаріли. Частина обладнання виявилася іржавою або непрацездатною. Поки це з’ясувалося, Токійська електроенергетична компанія втратила цінний час на придбання та розміщення комерційних позабіржових бомбових роботів, які були в рутинному використанні по всьому світу.

Хоча комерційні роботи не були ідеально пристосованими для боротьби з радіологічною надзвичайною ситуацією, вони виявилися доволі хорошими і дешевими для масового застосування на усьому небезпечному об’єкті.

Замість висновку, або роль роботів у майбутніх пандеміях

Сподіваємось, висновки, яких дійде людство після зустрічі з COVID-19 пришвидшать усвідомлення суспільством безповоротності факту існування роботів та необхідності їх адаптації до нових ніш. Звичайно, це може породити нові покоління роботів. У цьому сенсі автоматизація лабораторій та логістичних ланюгів виступає у ролі прогавлених можливостей.

Вартий усвідомлення факт того, що автоматизація надповільної тестової обробки аналізів на COVID-19, яка до цієї пори покладається на невелику кількість лабораторій і спеціально навчених працівників, дозволить усунути затримки в отриманні необхідних результатів, які сьогодні спостерігаються не тільки в Україні, але і у багатьох розвинених країнах, у тому числі — в США.

І наостанок, чим швидше держави та промисловість нарешті засвоять уроки попередніх катастроф, тим більше у світі роботів будуть готові працювати на передовій пліч-о-пліч із медичними працівниками і екстренними службами порятунку, коли станеться наступна пандемія. А у тім, що у майбутньому таке відбуватиметься все частіше, у нас немає жодних сумнівів.

За матеріалами Robots are playing many roles in the coronavirus crisis – and offering lessons for future disasters, опублікованими інтернет-виданням The Conversation.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *