Боти-жінки і доброзичливий сексизм

Навряд чи потрібно озброюватись якимось спеціальним оптичним обладнанням для того, щоб побачити один цікавий факт у галузі кібернетики, робототехніки і штучного інтелекту. Він наполегливо проявляє себе у… Гендерній нерівності! Ми вже розповідали про можливості ШІ у написанні текстів, а сьогодні познайомимся і з його статевою стороною. 

Можливо, хтось у ці слова не повірить, або віднесеться до них з певною долею скепсису. Тоді давайте аналізувати разом.

Ми вважаємо, що на користь (чи то дійсно проблеми, чи то цікавого співпадіння) нашого ствердження свідчить широке поширення, якого набули:

  • жіночі роботи (такі, як Софія);
  • віртуальні жінки-помічниці (такі, як Siri в Apple, Alexa в Amazon чи Cortana у Microsoft).

Варто зауважити, що таке явище спостерігається за повної відсутності бодай одного «чоловічого» екземпляру серед різноманітних віртуальних і голосових «помічників» та «асистентів».

Як не дивно, але подібний гендерний дисбаланс у штучному інтелекті (ШІ) має ознаки всеохоплюючої тенденції. Остання навіть викликала різку критику у засобах масової інформації. Та що там ЗМІ?! Саме Юнеско застерігає від небезпеки цієї практики, оскільки в результаті посилюються розповсюджені стереотипи щодо жінок.

Відтак спробуємо збагнути, чому розробники штучні інтелектуальних об’єктів наділяють свої витвори саме жіночими рисами? Можливо, висновки, яких ми дійдемо у ході міркувань, допоможуть нам краще зрозуміти глибинне коріння згаданого явища.

Це робить «нелюдське» більш людяним

Автори статті «Найбільш людяний бот: жіноча гендерна приналежність поліпшує сприйняття ботів людством та прийняття ним штучного інтелекту», опублікованій у журналі Psychology & Marketing, наводять цікаве ствердження. Вони вважають, що дослідження властивостей, які роблять людей людьми, може відкрити нові перспективи у розумінні факту перманентного використання фемінізації у ШІ.

 

Трейлер фільму Ex Machina (2015 р.) з Домналл Глісон та Оскаром Ісааком у головних ролях

Автори згаданої статті припускають, що у галузі робототехніки і ШІ жінки є більш «об’єктивізованими» по відношенню до сприйняття штучного розуму, ніж чоловіки. Це відбувається не лише тому, що жінок сприймають як ідеального помічника. Просто людям (особливо чоловікам) властиво приписувати жінкам більшу гуманність, м’якість характеру й власне людяність.

Чому так стається? Жінки сприймаються, як більш чуйні до проблем співрозмовника. Вони частіше і глибше переживають емоції, ніж чоловіки. Через це гендерна приналежність предметів ШІ до жіночої статі сприяє їхній гуманізації.

Висновки, яких дійшли автори статті у Psychology & Marketing

У більшості досліджених випадків тепло та досвід (але не компетентність!) справді розглядаються, як непритаманні машинам основні якості повноцінної людини. В результаті ряду експериментів, що проводились за участі понад 3000 учасників, з’ясувалося наступне:

  • жінки сприймаються більш людяними, ніж чоловіки;
  • серед живих істот і неживих предметів найбільшої переваги набувають особи жіночої статі;
  • жінки-боти сприймаються більш позитивно, ніж боти чоловіки;
  • у галузі охорони здоров’я завдяки уявленням про гуманність жіночих ботів підвищується рівень позитивного сприйняття порад і висновків щодо лікування, які синтезує штучний інтелект.

Дослідники використовували декілька різних показників сприйняття «людськості». Наприклад, для вимірювання людяності жіночих та чоловічих ботів порівняно з тваринами використовувалась так звана шкала гуманізації підйому. Вона заснована на класичній ілюстрації «маршу прогресу».

Респондентів, які зголосилися брати участь в експериментах, просили вказати, як вони сприймають ботів-жінок чи чоловіків, по аналогії з еволюцією людини. Підсумок порівняння процесів розвитку від прадавніх мавп до сучасних людей зображено на рисунку.

Інші аспекти дослідів охопили тонші та неявні уявлення про людство. У респондентів запитували про рівень емоцій, що їх приписують ботам-чоловікам та ботам-жінкам. За сумою отриманих вражень опитуваних просили віднести бота-співрозмовника до категорії «людина» або «машина», спираючись на неявний тест асоціації.

Привид у машині

У ході дослідів проявили себе ще два цікавих моменти:

  • жінки та жінки-роботи сприймались людяними у більшості позитивних і відвертих ситуаціях;
  • чоловіки та чоловіки-роботи наділялись людськими рисами, коли йшлося про негативні речі.

Як не дивно, у сукупності отримані результати вказують на те, що жінки-роботи «перемагають» чоловіків-ботів. Штучний інтелект, наділений жіночими рисами, сприймається доброзичливо й і позитивно переважною більшістю «піддослідних».

Ці висновки здатні виступити можливим поясненням того, чому жіночі боти набувають переваги порівняно з колегами «чоловічої статі». Адже інтелектуальні машини-жінки на рівні сприйняття тісніше пов’язуються з людством.

 

Трейлер Her (2013 р.) з Хоакіном Феніксом та Скарлет Йоханссон у головних ролях

Дивовижа полягає у тому, що жінки сприймаються як «надлюди». Це відповідає твердженню Марти К. Нуссбаум (Martha C. Nussbaum’s):

«Об’єктифікація передбачає перетворення на річ … того, що насправді не є річчю»

(Нуссбаум, 1995 , с. 256–7).

Це також відповідає поглядам Кейт Манне (Kate Manne’s) на мізогінію та дегуманізацію:

«Часто не вистачає почуття жіночої гуманності. Проблема її людяності – саме це »

(Manne, 2018 , с. 33).

Отже, поширене використання жіночої ідентичності в артефактах штучного інтелекту може корінитися у неявному визнанні того, що жінки більше сприймаються як люди, ніж чоловіки.

Замість висновків

Підводячи риску, зазначимо, що дослідники ШІ схиляються до думки про те, що доньки Єви (і наділені їхніми рисами боти) сприймаються людством більш «людськими». Це зумовлюється природою почуттів і переживань, адже саме вони є суттю нашої людськості. Оскільки жінки сприймаються як більш схильні до переживань, то і гендерна належність об’єктів ШІ робить їх більш людяними.

Однак процес підсвідомого перенесення жіночих рис на «предмети ШІ» може призвести до так званої об’єктивації жінок. Цьому сприяє формування думки, що жінки — це предмети й інструменти, призначені для задоволення потреб їх власників. У свою чергу, подібний доброзичливий сексизм потенційно здатний сприяти більшій об’єктивації та дегуманізації жінок у нецифровому світі. Він же актуалізує проблему певних етичних труднощів.

Розвиток ґендерно нейтральних голосів може стати способом відійти від жіночого ґендерингу ШІ та зупинити продовження «доброзичливого сексизму». Як показали недавні експерименти Google, іншим рішенням може стати випадкове надання користувачам з однаковою ймовірністю інтелектуального бота чоловічої або жіночої статі.


При створенні даного матеріалу було використано публікацію у The Conversation під назвою «Чому жінки роботи вважаються більш людяними», та оригінальну статтю The most human bot: Female gendering increases humanness perceptions of bots and acceptance of AI співавторів Сільві Борау, Тобіаса Оттербрінга, Сандри Лапорте і Самуеля Фоссо-Вамбо, опубліковану у Psychology & Marketing.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *